Наведено результати аналізу диференційних та інтегральних ознак стратегії популяцій корисних, рідкісних, ендемічних, едифікаторних і субедифікаторних видів рослин за первинних і антропогенних умов. Вказано на індикаційну цінність ознак стратегій для характеристики стану популяцій, зроблено спробу імітаційно змоделювати процеси росту популяцій R-стратегії.

Розглянуто напрями досліджень, принципи та поняття популяційної біології рослин. Описано сучасне поширення популяцій рідкісних видів, їх щільність і просторове розміщення, вікову і статеву структури, онтогенез, генетичні особливості та зміни цих параметрів під впливом антропогенних факторів. Наведено дані щодо первинної стратегії популяцій і змін стратегії за умов антропогенних навантажень. На прикладі популяцій реліктових та ендемічних видів розглянуто можливості використання результатів досліджень для встановлення шляхів еволюції рослин, раціонального використання рослинних ресурсів, охорони видів та їх моніторингу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925

Рубрики:

Dilleniidae Діленіїди

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено близько 40 000 українських назв судинних рослин, зібраних шляхом опрацювання публікацій та опитування населення. Вказано літературні джерела та регіони походження назв. На підставі їх вживаності запропоновано нову систему українських наукових назв.

Приведено около 40 000 украинских названий сосудистых растений, собранных путем обработки публикаций и опроса населения. Указаны литературные источники и регионы происхождения названий. На основании их употребляемости предложена новая система украинских научных названий.

Розглянуто концепцію життєздатності популяцій, наведено матеріали про метапопуляційну організацію видів. Розкрито особливості життєздатності популяцій у різних оселищах та екотонах залежно від біотичних особливостей видів, розмірів популяцій, наявності запилювачів і метапопуляційної організації. Проаналізовано характерні зміни ознак життєздатності популяцій трав'янистих рослин в екотонах. Описано структурно-функціональну організацію репродуктивної сфери видів і типи самопідтримання популяцій, проаналізовано вплив інсуляризації, консортивних зв'язків на їх життєздатність.

Рассмотрена концепция жизнеспособности популяций, изложены материалы о метапопуляционной организации видов. Раскрыты особенности жизнеспособности популяций в различных заселениях и эконотах в зависимости от биотических особенностей видов, размеров популяций, наличия опылитилей и метапопуляционной организации. Проанализированы характерные изменения признаков жизнеспособности популяций травянистых растений в экотонах. Описана структурно-функциональная организация репродуктивной сферы видов и типы самоподдержки популяций, проанализировано влияние инсуляризации, консортативных связей на их жизнеспособность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*88 е(4УКР)л64 я43

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА715806 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны экологические условия и видовой состав обогащенных кальцием местообитаний, находящихся возле истоков ручьев. Такие участки, заметно отличающиеся от своего окружения, можно рассматривать как "островные местообитания". Они содержат популяции некоторых редких и исчезающих кальцефильных видов, нуждающихся в охране. Приведена карта этих местообитаний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.65 + Е50*801*112.5

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА750117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен обзор литературы, посвященной влиянию глобального потепления на распространение холодолюбивых видов растений в высокогорьях Европы. На основании анализа многочисленных примеров исчезновения местообитаний олиготермных видов в альпийской зоне Украинских Карпат сделан вывод, что их вымирание в значительной мере обусловлено изменениями климата. Для привлечения внимания к этому аспекту обеднения биоразнообразия перечислены наиболее уязвимые виды и указаны места их наибольшей концентрации в Украинских Карпатах.

Описаны основные типы местообитаний редких видов растений Украинских Карпат. Они приурочены главным образом к экотопам со специфическими экологическими условиями, геологической структурой и формами рельефа, в частности высокогорным, скальным, болотным и родниковым участкам. Значительное количество редких видов произрастает на обогащенной кальцием почве. Перечислены стенотопные виды каждого типа местообитаний, раскрыты определенные закономерности их распространения. Рассмотрены также некоторые аспекты охраны этих местообитаний.

Приведен обзор различных аспектов проблемы раритетности применительно к видам сосудистых растений Украинских Карпат. Рассмотрены формы (по D.S. Rabinowitz, 1981) и типы редкости видов, обусловленные площадью их распространения, экологической приуроченностью и численностью популяций, а также естественными и антропогенными причинами. Указано на угрозу вымирания некоторых редких видов в заброшенных послелесных луговых сообществах вследствие их массового зарастания кустарниковой и древесной растительностью. Проанализирована взаимосвязь между редкостью видов и их биологическими особенностями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*884(45УКР3,3)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше окреслено цілісну картину розподілу рідкісних видів рослин Українських Карпат за групами з різними біоекологічними характеристиками, способом самопідтримання популяцій та приуроченістю до певних оселищ. Оцінено групові показники у популяціях 90-ти видів, зроблено узагальнення щодо поширення та еколого-ценотичних потреб 170-ти видів (у тому числі 95-ти внесених до "Червоної книги України"), що уможливило вироблення диференційованого підходу щодо збереження популяцій різних груп видів. Вперше в Україні обгрунтовано важливість збереження унікальних типів карпатських оселищ з особливими еколого-ценотичними умовами, зокрема післялісових лук на вапняковому субстраті та приджерельних травертинових ділянок. Окреслено різні типи та роль придатних мікрооселищ для успішного самопідтримання популяцій лучних, наскельних і гігрофітних рідкісних видів, що розширює сферу застосування теорії просторово-часової циклічності фітоценозів (gap-парадигми). Вперше охарактеризовано вплив кліматичних змін на життєздатність популяцій карпатських холодовитривалих високогірних видів. Виявлено зміни ареалів деяких рідкісних видів. Відзначено особливу вразливість популяцій рідкісних видів із нетривалим онтогенезом. На підставі дослідження вегетативної рухливості та будови підземних органів видів, що належать до різних біоморф і колонізаційних стратегій, охарактеризовано особливості їх самопідтримання. Переглянуто значення різних факторів впливу на популяції рідкісних видів та окреслено визначальну роль демутаційних процесів і глобальних кліматичних змін як наймасштабніших чинників, що спричиняють динамічні процеси у популяціях.

Обстежено північну частину українсько-румунського прикордоння у Чивчинських горах, що є осередком поширення низки рідкісних, загрожених і ендемічних видів рослин. Виявлено їх приуроченість до певних еколого-ценотичних умов оселищ. Оцінено стан та основні параметри їх популяцій, тенденцію змін і фактори, що їх зумовлюють. Визначено динаміку популяцій досліджених видів, ступінь загрози їх існуванню і реакцію на зміни антропогенної діяльності у регіоні. З'ясовано межі поширення деяких видів. Встановлено точне географічне розташування досліджених оселищ і нанесено їх на карту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*884(4УКР3)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено наслідки масштабної ненавмисної пожежі в субальпійській зоні на г. Говерла у Чорногорі в Українських Карпатах. Чагарнички (Vaccinium spp.), а особливо чагарники (Juniperus communis subsp. alpina) і підріст смереки (Picea abies), виявилися найвразливішими до випалювання. Домінантні представники злакових і ситникових (Calamagrostis villosa, Luzula luzuloides) були менш чутливими і швидше відновили рясність. Пожежа спричинила виникнення прогалин, що сприяло насіннєвому поновленню низки лучних видів різнотравія (зокрема, Allium victorialis, Arnica montana, Gentiana acaulis, Hypochoeris uniflora, Pulsatilla alba) та їх вегетативному розростанню. Спалах щільності генеративних пагонів більшості цих трав'яних видів спостерігали через рік, а максимальну кількість їх проростків - через 2 роки після випалювання, яке тимчасово призупинило насіннєве розмноження. Пожежа виявилася загалом сприятливою для цих видів. Вочевидь, випалювання чагарників, яке в минулому широко застосовували для підтримання полонин, суттєво впливало на їх видовий склад і сприяло поширенню багатьох видів на великих територіях вторинних лук у Карпатському регіоні.

Вивчено індивідуальні (висоту генеративного пагона, довжину сегментів кореневища та їхню кількість на осі наростання) і групові параметри (проєктивне покриття, щільність імматурних особин, генеративних і вегетативних пагонів) клонального високотравного виду - Rumex alpinus у популяціях, що перебувають на різних стадіях антропогенної сукцесії в Карпатах. Цей вид здатний утворювати зімкнені рудеральні угруповання - щавельники (Rumiceta alpini) на угноєному грунті біля стійбищ худоби. Видові властивий тривалий онтогенез і наявність довговічних масивних кореневищ, у яких розмір сегментів відображає життєвість особини у минулі роки. Досліджені показники характеризують ступінь антропогенних змін у лучних екосистемах Карпат на різних етапах їх дигресивно-демутаційних перетворень. Значна кількість імматурних особин насіннєвого походження свідчить про молодий вік популяції і служить індикатором дигресивного спрямування змін в екосистемі. Натомість, у сформованих щільних щавельниках особини насіннєвого походження (зокрема імматурні) майже або цілком відсутні, оскільки у самовідновленні переважає вегетативне розмноження. Найвищі індивідуальні і групові параметри R. alpinus відзначено на площах, що зазнають підживлення гноївкою. Припинення господарського впливу призводить до розрідження популяцій та їх поступового згасання. В інвазійних популяціях відзначено послідовне збільшення річних приростів кореневищ, натомість у регресивних - їхнє скорочення. Rumex alpinus є також компонентом деяких корінних непорушених угруповань, де виявляє невисоку життєвість особин і низьку щільність популяцій. Отже, високі значення індивідуальних і групових показників цього виду є індикатором значного порушення території та її низької цінності з природоохоронної точки зору, натомість його нечасте трапляння лише на окремих невеликих ділянках може свідчити про відсутність або незначний ступінь девастації гірської лучної екосистеми.

Досліджено особливості структури, динаміки, репродукції, поведінки та інших властивостей популяцій рідкісних видів флори і фауни високогір’я Українських Карпат за несприятливих умов існування. Описано трансформаційні перетворення у високогірних угрупованнях. Розкрито причини і наслідки негативної динаміки популяцій. Виявлено аут- і демекологічні особливості раритетних видів рослин за песимальних умов розвитку. Розроблено заходи пасивного й активного збереження популяцій для уникнення втрат біорізноманіття за сучасних природних і антропогенних змін середовища існування. Висвітлено вплив сучасних змін довкілля на популяції рідкісних високогірних видів рослин в Українських Карпатах. Досліджено новітні проблеми збереження біотичного і ландшафтного різноманіття у високогір’ї.

Представлено рекомендації з оцінки характеру й тенденцій кліматичних змін за біокліматичними показниками, оцінки кліматогенних змін ареалів ентомофауністичних комплексів, заходи зі збереження різноманіття ентомофауністичних комплексів у західних регіонах України. Подано рекомендації поводження з мертвою деревиною для створення стійких лісів і збереження біорізноманіття. Для територій високогір’я Українських Карпат наведено рекомендовані заходи зі збереження популяцій загрожених холодолюбних видів рослин. Виділено індикаторні ознаки оцінки стану і перспектив популяцій рідкісних видів рослин. Опрацьовано заходи збереження зоорізноманіття і раритетних оселищ. Описано способи застосування бріофітів для моніторингу змін структурно-функціональної організації фітосистем в умовах кліматичних змін. Доведено, що сучасна швидка кліматогенна трансформація біоти зумовлює загрозу для численних популяцій і угруповань видів флори і фауни. Серед рівнинних територій Заходу України найбільш відчутні кліматичні зміни у 1991-2021 роках спостерігалися на Західному Поліссі; На Волино-Поділлі вони менше виражені, а найслабше - в передгірних районах Карпат.

Подано результати оцінки та прогнозування стану природних біосистем різного рівня організації на територіях Західного Полісся, Волино-Поділля та Карпат за сучасних кліматичних змін. Описано особливості змін клімату в регіоні, їх вплив на різноманіття ентомофауністичних комплексів. Проведено аналіз біогеоценотичного покриву території. З'ясовано роль запасів мертвої деревини в лісових екосистемах у пом'якшенні кліматичних змін. Розкрито принципи активного природоохоронного менеджменту домінантних і раритетних типів оселищ. Досліджено кліматогенну трансформацію популяцій і угруповань високогір'я Українських Карпат. Встановлено роль адаптивної стратегії мохів у збереженні функцій і різноманіття природних біосистем в умовах кліматологічних змін.